Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Чінєренва О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
1.

Чінєренва О. 
ЕКГ-феномени у хворих з постінфарктними аневризмами лівого шлуночка [Електронний ресурс] / О. Чінєренва, І. П. Вакалюк, O. M. Лібрик // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 4. - С. 44-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_4_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 387.695 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Чінєренва О. 
Предиктори раптової смерті у хворих з постінфарктними аневризмами лівого шлуночка [Електронний ресурс] / О. Чінєренва, І. П. Вакалюк // Галицький лікарський вісник. - 2017. - Т. 24, число 2. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2017_24_2_16
Раптова серцева смерть - це смерть від серцевих причин, що сталася в межах години від початку симптомів. Причини раптової смерті надзвичайно різноманітні, проте на першому місці зазвичай стоїть структурна патологія серця. Мета дослідження - оцінка особливостей виникнення раптової смерті в особи з постінфарктною аневризмою лівого шлуночка. До основних особливостей даного випадку віднесено наступні ЕКГ-феномени. Найперше, коливалась без чіткої закономірності амплітуда комплексів QRS, що відображало, ймовірно, флуктуацію основних електрофізіологічних властивостей тканин серця та порушення провідності імпульсів по міокарду. Також варто відмітити суттєве збільшення частоти вихідного проведення хвиль фібриляції з передсерді, на шлуночки ("розігрів ФП") та зростання загальної ЧСС, що супроводжувалось деформацією сегмента ST за типом елевації. На фоні фібриляції передсердь відмічалось виникнення комплексів QRS з чіткими циклами "широкий/вузький", а також - "короткий/довгий" інтервалами R-R (від 228 до 408 мс). Це створило, очевидно, передумови для "сканування" передчасними імпульсами всього субстрату тахікардії. Після чергового циклу "короткий/довгий" R-R інтервалів зафіксовано виникнення парної екстрасистолії із зони правого шлуночка, які стали тригерними факторами виникнення тахікардії з широкими комплексами з дуже високою частотою (близько 300/хв.). Варто відмітити в цьому контексті визначальну для ініціації тахікардії роль фібриляції передсердь. З огляду на особливості ініціації тахіаритмій шлуночків у пацієнта К. запропоновано ствердження, що саме механізм "re-entry" став ведучим фактором їх виникнення. Рубцеві зміни і, особливо, наявність аневризматичного поширення лівого шлуночка пацієнта (ПАЛШ) К. стали патологічним субстратом "re-entry". Висновки: виявлено, що до основних предикторів раптової серцевої смерті можна віднести аневризму лівого шлуночка, оскільки рубцева тканина створює патологічний субстрат для формування фатальних циклів "rе-entry". Також значна роль у їх виникненні належить шлуночковій ектопії і порушенню вегетативної регуляції, що було стверджено під час аналізу варіабельності серцевого ритму.
Попередній перегляд:   Завантажити - 851.352 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Чінєренва О. 
Варіабельність серцевого ритму у хворих з постінфарктними аневризмами лівого шлуночка [Електронний ресурс] / О. Чінєренва, А. І. Витриховський, Е. Я. Варениця, О. М. Лібрик // Архів клінічної медицини. - 2016. - № 2. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2016_2_16
Відомо, що у хворих з постінфарктною аневризмою лівого шлуночка (ПАЛШ) визначення варіабельності серцевою ритму (ВСР) використовується для скринінгу виникнення шлуночкових аритмій. Проте даних щодо зміни ВСР у хворих з ПАЛШ залежно від різної тактики лікування в літературі не так багато, і це питання залишається недостатньо висвітленим. Мета дослідження - вивчення особливостей ВСР у таких хворих залежно від тактики лікування. Проаналізовано результати обстеження 238 хворих з ПАЛШ, яких було розподілено залежно від лікування на 3 групи: з оптимальною базовою терапією, після перкутанних втручань, після аортокоронарного шунтування (АКШ). Усім дослідним проводили моніторування ЕКГ з аналізом ВСР. Дослідження показало, що у хворих з ПАЛШ ВСР залежить від тактики лікування і для них характерна гіперсимпатикотонія. Так, значення хвиль діапазону "LF" складало 3103 +- 93,6 мс<^>2 і 3295 +- 45,4 мс<^>2, у хворих першої та третьої груп, що переважало даний параметр як для контрольної, так і для другої груп, p << 0,05. Парасимпатичні впливи, натомість, у хворих з ПАЛШ ослаблені. Аналіз інтегральних показників виявив, що у хворих з ПАЛШ переважає активність автономних механізмів регуляції. Так, індекс централізації був найнижчим у хворих першої та другої груп, 2,9 +- 0,3 і 2,3 +- 0,1, відповідно, що було нижче у порівнянні з контрольною групою, p << 0,05. Виявлено й інші закономірності. Висновки: параметри ВСР залежать від тактики ведення хворих. Для осіб з медикаментозною тактикою ведення характерні найбільш несприятливі характеристики ВСР. Для них констатовано гіперсимпатикотонію та високі гуморальні регуляторні впливи. Використання реваскуляризації у хворих з ПАЛШ шляхом ПКВ надає змогу знизити агресивні симпатичні впливи, а також величину індексу Баєвського. Використання у хворих АКШ не дозволяє оптимізувати вегетативний баланс, хоча дещо знижує стрес-індекс у таких хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 284.983 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського